/Files/images/76f7822532939a391e860945cedb95dc.gif

Проблема білінгвізму для нашого дошкільного закладу досить актуальна, адже його відвідує чимало з російськомовних сімей. Тому ми поставили собі за мету створити такий методичний супровід освітнього процесу, який забезпечив би оптимальні умови для навчання української мови таких дітей у ранньому віці. Хоча штучний білінгвізм не може повністю замінити білінгвістичне природне оточення (спілкування з батьками в родині ), однак він теж дає високі результати.

Періоди мовленнєвого розвитку дітей.

Усі діти у своєму мовленнєвому розвитку проходять період «автоматичного дитячого мовлення». Для цього періоду характерно те, що дитина вимовляє всі слова на свій лад. Вона скорочує їх, викидає з них склади, звуки, замінює їх іншими, або, навпаки, додає звуки й склади, яких у слові немає. Таке явище властиве й для мовлення дітей, які опановують одночасно дві мови. Цей період називаєтьсяперіодом змішування мов,оскільки кожна дитина вибирає з двох мов ті слова і висловлювання, які їй легше вимовити, й використовує їх незалежно від того, якою мовою до неї звертаються. Тобто дитина-білінгв у ранньому віці зазвичай називає предмети тією мовою, якою ці назви коротше або легше вимовляються (шкарпетки – носки, розум – ум тощо).

Отже,малюки інтуїтивно реалізують принцип економії в мовленні.Цим вони відрізняються від дорослих-білінгвів, у яких, за наявності у свідомості двох способів вираження значення, вибір буде обумовлено мовою спілкування. Враховуючи це явище, намагаємося заохочувати дітей до багаторазового повторювання українських слів у примовках, потічках, забавлянках, що автоматизує і емоційно забарвлює їх вимову, а отже спонукає до вживання цих слів у активному мовленні.

Період змішування мов триває до 3 – 3,5 років. Його змінюєперіод диференціації мов,коли дитина свідомо докладає зусиль для пошуку еквівалентів у іншій мові. Після 4 років дитина-білінгв повністю опановує дві мови й користується кожною з них окремо, адекватно реагуючи на мовну ситуацію, тобто відповідає тією мовою, якою до неї зверталися. Тому ми намагаємося саме в період до 3 років максимально збагатити активний словник дитини українськими словами.

Методи і прийоми навчання малюків другої мови

Основна мета нашої роботи здітьми раннього віку – розвиток усного мовлення,у яке дитина, за висловом Лева Виготського, «вростає сама по собі». Дитина чує правильний вислів дорослого і засвоює його, збагачуючи свій словник, переймаючи інтонації, темп мовлення, відчуваючи ритм, методику мови тощо.

Зважаючи на це, педагоги створюють такі умови для своїх вихованців, щоб вони постійно чули мелодійну, красиву, правильну українську мову. Починаючи з ранкового вітання, українське мовлення супроводжує дітей упродовж усього дня. Під час умивання дитина чує: « Водичко, водичко умий (ім’я) личко: очки будуть блищати, щічки палати, ротик сміятись, зубки кусатись». А коли прокидається після денного сну:»Тягни, тягни, потягусі! На дитинці підросту сі! У ручки хватушки, а в ніжки – подушки! У роток говірок, у голівоньку – розумок!». Під час одягання: «Кую, кую чобіток, подай мені молоток. Не даси молотка, не підкую чобітка» тощо.

Усне мовлення має свої особливості. Його важливими складовими є міміка, жести, паузи, погляд, що емоційно забарвлюють мовлення.Мовлення малюків має ситуативний характер.Це – «живе мовлення». Воно передає всю гаму почуттів дитини: усмішка чи сміх означають радість, сльози чи крик – гнів тощо. Усне мовлення дитини раннього віку передбачає прямий контакт зі слухачем і партнером по спілкуванню й емоційно дуже залежить від нього. Тому ще під час ранкового прийому ми зустрічаємо дитину усмішкою, а якщо з якоїсь причини їй складно розлучатися з батьками, поліпшуємо їй настрій потічками, іграми-забавами, пальчиковими іграми, як-от:

Перший пальчик – наш дідусь (показуємо на великий пальчик та загибаємо його, продовжуємо гру, загинаючи кожен наступний пальчик),

Другий пальчик – то бабуся,

Третій пальчик – наш татусь,

А четвертий – то матуся,

А мізинчик – наш малюк, Він сховався тут.

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний – стриб у ліжко,

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

Вранці всі схопились враз –

У садочок бігти час.

У дітей-білінгвів раннього віку важливо постійно поглиблювати чуттєву основу мовлення, без якої подальший його розвиток ускладнюється, адже тоді українське мовлення набуде штучного, примусового характеру. Звучність, ритмічність, наспівність, цікавість забавлянок, пестушок, потішок викликають у дітей бажання повторити, запам’ятати їх, що, у свою чергу, сприяє розвитку українського мовлення малюків.

Особливості усного мовлення дітей-білінгвів раннього віку зумовлюють вибір методів і прийомів навчання, що стимулюють його розвиток. Це створення мовленнєвих ситуацій, ігри різного типу, зокрема мовленнєві ігри-забави, бесіди з використанням малих жанрових форм українського фольклору. Вивчення пісеньок-забавлянок, віршиків та використання їх у побуті під час режимних процесів дає змогу підтримувати в дітей інтерес до українського мовлення, закріплювати навички правильної вимови, залучати їх до культури українського народу.

Особливості формування активного мовлення малюків

Мова народних пісеньок-забавлянок, потішок, примовок лаконічна, образна і багата такими звуковими зіставленнями, які допомагають дітям визначати їх відмінність. У ритмах різні за змістом слова часто відрізняються лише одним-двома звуками (лапці – бабці, мак – так, гайда – найда тощо). Своєчасний розвиток фонематичного слуху, формування здатності сприймати тонкі звукові розходження готують дитину до правильної звуковимови. Найскладніше нашим вихованцям засвоювати звукосполучення, в яких багато шиплячих, свистячих, сонорних звуків. А саме такі звукосполучення раз у раз повторюються в дитячих фольклорних пісеньках: «Кипи, кипи, кашка, поки прийде Івашко», «Тапці, ручки, тапці, підемо до бабці, дасть нам бабця пиріжки, ще й на тісто замішки, тапці, ручки, тапці» тощо. Їх багаторазове повторення не лише сприяє поліпшенню звуковимови у малюків, але й активізує їх мовленнєве спілкування.

Плануючи мовленнєві заняття, слід пам’ятати, що дитина розуміє слово, але не використовує його в мовленні – відбувається збагачення пасивного словника. Надругому рівнідитина впізнає предмет (дію, ознаку) лише у звичних умовах – слово переходить з пасивного словника до активного. Натретьому рівнівона розуміє та правильно використовує слово в будь-який доступних для її розуміння зв’язках і відношеннях – відбувається автоматизація використання слова в активному мовленні. Тому у вересні – жовтні, плануючи мовленнєву роботу з дітьми, акцентуємо увагу на збагаченні пасивного словника дітей, домагаємося того, щоб вони розуміли українську мову та прагнули її відтворювати. Тут напрочуд вдалою і доцільною формою спілкування з дитиною є забавлянках («Кую, кую чобіток», «Сорока-ворона» тощо). Саме забавлянках викликає в малюка відчуття фізичного комфорту, радості, активізує мовлення.

Коли діти вже достатньо розуміють українську мову, ми вводимо таку форму роботи, як розповідання казок, часто у формі театралізованих вистав (театр картинки, тіньовий театр, театр бі-ба-бо тощо). Здебільшого це коротенькі народні казочки з великою кількістю звуконаслідувань та повторів, які діти із задоволенням відтворюють. У ранньому віці психіка дитини налаштована на розвиток активного мовлення. У дитини виникає потреба багаторазово повторювати одні й ті самі слова. Отже, кожного разу малюк закріплює свої мовленнєві можливості й насолоджується ними.

Вихователі розучують із дітьми багато народних ігор, у яких ігрові дії супроводжуються словами. Усе це викликає в дітей позитивні емоції, бажання гратися разом, спілкуватися українською мовою.

Активізуємо мовлення дітей під час бесід та дидактичних ігор, розглядування малюнків і дидактичних картин. Уже в січні – лютому діти уважно слухають, розуміють і запам’ятовують невеличкі вірші, казки, беруть участь у бесіді за картиною та відповідають на запитання: «Що це?», «Хто, це?», «Що робить?», «Який?» тощо.

Працюючи с дітьми, весь мовний матеріал ми подаємо диференційовано. Звичайно, для вихователя важливо знати індивідуальні особливості та рівень розвитку українського мовлення кожної дитини. Тому чимало уваги приділяємо індивідуальній роботі з дітьми у повсякденні, помічаючи мовленнєве зростання, активізуючи українське мовлення малят.

Наприкінці навчального року діти знають і самостійно відтворюють багато віршиків, пісеньок-забавлянок, потішок, відповідають на запитання простими реченнями, знають і використовують в активному мовленні слова ввічливості: доброго ранку, до побачення, дякую тощо.

Поради батькам

· Не допускайте у спiлкуваннi з дiтьми спотвореного вимовляння слiв, пiдлаштовуючись до їхньої вимови. Вимовляйте завжди слова правильно, як за звуковим складом, так i за формою.

· Якщо дитинi важко вимовляти певний звук, спробуйте доступно пояснити їй необхідну дiю мовленнєвих opганів.

· Вивчiть з дитиною кiлька скоромовок; привчайте промовляти скоромовку швидко, чiтко вiдтворювати вci звуки.

· Виховуйте у дитини увагу до звукової будови слiв; навчiть видiляти перший i останнiй звуки в словi (звертаючи увагу на м'якi приголоснi), впiзнавати окремі звуки в серединi слiв. Заохочуйте дитину до гри в слова, до словотворчостi за допомогою найпоширенiших префiксiв, суфiксiв (без уживання цих термінів), наприклад:писати - написати, дописати, переписати, відписати; pікa - рiчка, рiченька.

· Спонукайте дiтей до запитань. Прислухайтесь, чи запитання дитини звучить правильно, а потiм відповідайте на нього.

· Не намагайтеся відповісти на кожне запитання малюка.

· Iнколи запитуйте: «А ти як думаєш?»

· Використовуйте для мовних вправ предметні і сюжетні малюнки, доступні і цікаві дітям.

· Допоможіть дитині вивчити кілька цікавих для неї віршів. Навчіть розповідати їх виразно.

· Знайомлячи дітей з літерами (буквами), користуйтеся завжди їхніми правильними алфавітними назвами.

· Спонукайте дiтей упізнавати вiдомi їм літери у написах на вулиці, в парку, у транспopтi тощо. 3аохочуйте до читання слiв з вiдомими лiтерами.

· Створіть у сім'ї хоча б невеличку дитячу бiблiотеку. Привчайте дитину бережно ставитися до cвoїx перших книжок, закладiть прагнення зберегти їx, як найкращих друзiв, на все життя.

Кiлькiсть переглядiв: 118

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.